Кажани
Кажани(рукокрилі) — одна з найбільш вразливих груп ссавців. Більшість видів кажанів, що мешкають в Україні, занесені до національної Червоної Книги, всі види знаходяться під охороною декількох міжнародних конвенцій. Протягом декількох останніх десятиріч відмічено значне скорочення чисельності їх популяцій як в Європі, так у всьому світі. Серед причин, що обумовили цю ситуацію, головними є три. Це зменшення кількості придатних сховищ, деградація біотопів та використання пестицидів.
Рукокрилі поділяються на дві великі групи – криланів (або «великих рукокрилих», яких називають також летючими лисицями або летючими собаками) і кажанів («малих рукокрилих»). В Європі й на території України поширені виключно кажани (в Україні – родини гладеньконосих і підковоносих).
Всі види кажанів української фауни є виключно комахоїдними – харчуються комарами, жуками, метеликами й іншими, збираючи їх із поверхні водойм, кори дерев та ловлячи в повітрі; деякі види здібні до полювання на павуків (для порівняння: крилани субтропіків і тропіків споживають також квітковий нектар, одночасно запилюючи рослини, які цвітуть тільки в темну пору доби). Впродовж ночі кажан може вполювати таку кількість комах, яка сумарно дорівнює 1/3–1/2 масі його тіла (скажімо, один представник середнього за розміром виду може здобути 4 тис. комарів). Відповідно, рукокрилі є важливими природними регуляторами чисельності багатьох видів комах, серед яких – чимало таких, що завдають збитків господарській діяльності людини. На людей кажани не нападають. Укуси і подряпини тварини можуть залишити тільки в разі самозахисту.
Кажани вилітають на полювання тільки вночі або в сутінках. Здобич вони знаходять за допомогою ехолокації, завдяки якій вони орієнтуються в просторі, звірята видають звуки, які людина не чує. Вони ловлять відбитий звук своїми величезними вухами і, таким чином, виявляють здобич або перешкоду.
Кажани становлять четверту частину класу ссавців. І це не вигадка. Чверть всіх ссавців - кажани. У світі існує більше 1 100 різновидів цих тварин.
Вчені встановили, що фермент, що міститься в слині кажанів, здатний допомагати людям, що страждають серцевими захворюваннями. Потрапляючи в кров людини, цей фермент запобігає нападам, а при тривалому вживанні може повністю вилікувати серце. В даний час ведуться серйозні дослідження в цій області.
Згадуючи цікаві факти про кажанів, відзначать здатність спати вниз головою. Ніхто з представників тваринного світу так не відпочиває. Справа в тому, що такий стан дає можливість рукокрилих відпочити і розслабити м’язи, які беруть участь в польоті. А ще це дозволяє економити енергію під час зльоту: тварина просто відпускає кігті, якими воно трималося, падає вниз і в маневрі злітає. Нижні кінцівки зовсім непристосовані для розбігу і поштовху.
На жаль, будь-яке місто (особливо мегаполіс) неминуче є місцем посиленої напруги у взаємодії між людиною й іншими живими істотами та підвищеного рівня небезпеки для останніх. Сусідство з людьми для рукокрилих нерідко стає дуже проблемним, переважно через необізнаність людей та численні упередження щодо цих тварин. Нерідко сховища рукокрилих знищують, а кажанів убивають. Внутрішній простір багатьох будинків є погано ізольованим. Нерідко кажани потрапляють досередини і там гинуть. Однією з найнебезпечніших ситуацій для рукокрилих є їх потрапляння до ліфтових шахт, де вони неминуче забруднюються машинним мастилом. Злизуючи його з шерсті, тварини труяться й помирають. Навіть при вчасному виявленні кажанів і наданні їм допомоги понад 50% особин гинуть. Практично неминуча смерть чекає також на кажанів, які потрапивши, наприклад, до під’їзду, обирають собі кут поряд із завісами вхідних дверей до квартир або на килимках перед дверима. Для унеможливлення таких ситуацій необхідно елементарно зашпарувати щілини, які сполучають сховища кажанів із внутрішніми приміщеннями будинків. До речі, це також дасть змогу зберегти тепло в холодну пору року.
Насамкінець можемо дати декілька порад щодо поведінки в ситуації, коли до помешкання випадково потрапив кажан. Відловлюючи тварину, слід спершу одягти шкіряні рукавички або обгорнути кисті рук цупкою тканиною. Інший простий спосіб – дочекатися, поки кажан сяде на поверхню й накрити його великою ємністю (наприклад коробкою), потім просунути пласку картонну пластину між ємністю та поверхнею. Якщо оказія трапилася в теплу пору року і при зовнішньому обстеженні на тілі кажана не помітно ушкоджень – достатньо просто випустити тварину надвір (в темну пору доби). Можна також відчинити вікно й простежити, щоб вона вилетіла сама. Якщо кажана впіймано в період, коли температура повітря нижча від 0оС, то можна звернутися по допомогу до фахівця.
|
