Спалювання сухої трави – шкода довкіллю!
Територія Галицького національного природного парку відзначається значним біологічним та ландшафтним різноманіттям. У рослинному покриві та серед представників фауни трапляються як подільські, так і карпатські види. Тож звісно, що весняні підпали сухої трави негативно впливають на природне багатство нашого краю. Внаслідок випалювання сухої трави гинуть птахи, в пожежі згорають кладки їх яєць та місця гніздування. Часто не встигають врятуватися дрібні звірі, як-от зайченята, їжаки, полівки та інші. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки та лялечки, дощові черв’яки, молюски та інші дрібні живі істоти, які беруть участь у процесі утворення ґрунту, запиленні та є необхідними для підтримки екологічної рівноваги. Загибель хоча б однієї із ланок цілісного біоценозу, може потягнути за собою незворотні зміни в екологічній рівновазі у бік погіршення. Наприклад, до одного виду рослин «прив'язані» приблизно 20 видів комах, які харчується цими рослинами, або живуть в середині стебла, і якщо в пожежі гине рослина, то звісно гинуть і комахи.
На природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів. Під час пожежі виживають в основному невибагливі та широко розповсюджені рослини, а також види, які мають глибоке та міцне коріння. В той же час насіння однорічних, дворічних, деяких багаторічних рослин та шар сухої трави, що утримував вологу, перегнивав та створював мікроклімат для існування багатьох рослин – згорає. Таким чином луки із багатим різноманіттям природних видів перетворюється на бідні та однотипні бур’янові угруповання.
Спалювання трави значно знижує родючість грунту. За дослідженнями науковців, при горінні сухостою температура полум’я досягає 300-400ºС. Внаслідок чого, навіть короткострокове нагрівання поверхні грунту до температури близько 200–300ºС є достатнім для зменшення вмісту органічної речовини – гумусу, сполук азоту та загибелі зооценозу. При спалюванні сухої трави утворюється зола, яка є поганим добривом, тож підпали призводить до збіднення ґрунту. Відбувається руйнація ґрунтового покриву, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За постійного спалювання сухої трави чорноземи просто не змогли б сформуватись, оскільки не було б необхідного для їх утворення постійного поповнення грунту органічними рештками. Здійснення таких щорічних спалювань сухої рослинності може призвести не тільки до зменшення вмісту органічної складової грунту, але й до погіршення його механічних властивостей.
Постраждати можуть і самі палії та ті, хто їх оточує, адже внаслідок горіння виділяються шкідливі речовини, які можуть викликати не лише респіраторні, але і онкологічні захворювання. Окрім того, дим застилає великі території і ускладнює видімість на дорогах, що нерідко призводить до аварій.
Галицький національний природний парк закликає не спалювати суху траву! Не завдавайте шкоди здоров’ю людей і навколишньому середовищу!
|
