Серед ссавців рукокрилі виділяються не лише тим, що вміють літати, а й тим, що вміють відпочивати у досить цікавий спосіб – висячи головою вниз (під час денного відпочинку або зимової сплячки). Результати багаторічних досліджень свідчать, що кажани не витрачають енергію на те, щоб триматися, коли висять головою вниз, адже у них особлива будова опорно-рухового апарату. В такому положенні їхні м’язи розслаблені, тіло висить за рахунок сухожильного механізму замикання кігтів задніх кінцівок. Тобто вони кігтями чіпляються за різні опори (стелі печер, виступи стін тощо). Це дозволяє тваринам моментально відправитися у політ прямо з вихідної позиції, просто падаючи вниз. У такий спосіб витрачається менше енергії та економиться час у разі небезпеки. Ще одним плюсом такого положення є й те, що таким чином вони більше захищені від наземних хижаків.
Науковий співробітник Галицького НПП Рарик Мар’яна (фото – Маланюк Василь).
На фото - Репродуктивна колонія підковика малого (Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800) у печері Білого підковика (Галицький НПП).Зліва вгорі - самка-альбінос підковика малого.
