вул. Галицька, 1, с.Крилос., Галицький р-н., Івано-Франківська обл., а/с 29, 77162 Тел.: (03431) 22-113 E-mail: [email protected]
Меню

Інформація щодо рекреаційно-туристичних послуг за номером:
(096) 366-12-16

 
 
Маленькі таємниці великого світу
  Гість | Вхід | Реєстрація |
Назад Назад

Боривітер звичайний

Основна маса людей зовсім не можуть розрізнити хижих птахів між собою, особливо денних. Це пов’язано з тим, що більшість з них мають особливі, характерні для всіх представників ряду, ознаки. Наприклад, гострий, загнутий вниз дзьоб, гострі кігті, для того, щоб міцно вхопити здобич, міцне компактне тіло, великий розмах крил, що допомагає стрімко і красиво планувати в повітрі. 
Отож, давайте знайомитись.
Той, що бореться з вітром
Боривітер звичайний (Falco tinnunculus) — хижий птах роду соколів, вид боривітрів. Латинське ім'я боривітра - дзвінкий сокіл - красиво підкреслює дзвінкий голос, та й у самому його звучанні чується немов передзвін - tin-nun-culus.
Довжина тіла до 40 см, крила - 229-275 мм. Оперення спини у самця іржасто-руде з темними плямами, у самки іржасте з темними поперечними смугами; оперення черева у обох статей вохристе з темними плямками; ноги жовті. 
Боривітер досконало володіє двома способами полювання. Перший з них - полювання із засідки. Вибравши зручний спостережний пункт (скельний виступ або гілку дерева) птах оглядає околиці в пошуках здобичі. Інший спосіб - повітряне патрулювання. Боривітер зависає на одному місці проти вітру, широко розпустивши хвіст, енергійно махаючи крилами і опустивши голову вниз, щоб вивідати здобич, звідси походить його назва - боривітер. Запримітивши жертву, птах складає крила, каменем пікірує вниз, завдає удар витягнутими вперед лапами, стискає кігті і знову злітає в повітря. Подібна тактика використовується в місцях масового скупчення гризунів. Визначається це по слідах сечі на землі. Боривітер сприймає ближнє ультрафіолетове світло, в якому колір сечі добре проявляється. Іноді боривітер знаходить їжу і на землі, хапаючи дощових черв'яків землерийок, ящірок, жаб або в польоті на дрібних птахів.
У місті основу її раціону складають дрібні пташинки, а за містом вона любить промишляти над узбіччями доріг. Під час полювання боривітер часто «трясеться» у повітрі на малій висоті, за що в наших краях її називають «трясучка».
Якщо полювання було вдалим, із здобиччю в кігтях він знову злітає в повітря. 
Боривітр не здатний до соколиного мисливства. Вважають, що звідси і пішла російськомовна її назва - пустельга, тобто порожній птах, не здатний ловити здобич для людей.
Цей маленький хижак повинен докласти чимало зусиль, щоб знайти собі достатню кількість їжі.
У наш час землероби цінують цього птаха за те, що він допомагає їм контролювати чисельність гризунів і комах. Боривітру шкодять пестициди, які використовуються людиною для боротьби з гризунами. Після введення заборони на застосування пестицидів чисельність популяції зростає. 
Велика частина первинних місць існування боривітру знищена людиною, але це один з небагатьох хижаків, що охоче селиться поряд з людиною. Тому, зараз боривітер активно заселяє міста і стає таким же синантропом як і, наприклад, лелека чи ластівка сільська. У містах боривітрів приваблюють різноманітні будови, особливо високо розташовані місця. Вони вибирають захищені від вітру укриття та полюють на пташенят птахів, що гніздуються неподалік. Боривітер літає над природними зеленими ділянками - ідеальними місцями проживання для мишей та інших гризунів. 
Цікаво знати, що:
боривітри зовсім не вміють будувати своє житло і майстерності у побудові гнізд у них немає. Тому шукають вдало розміщені гілки дерев, печерки на берегових обривах, в стінах приміщень – щілини, ніші та вентиляційні ходи. Звичайно, найкраще для них – це дупла столітніх дубів, тополь та лип. Сорокам, воронам та гракам не подобається те, що боривітри займають їхні місця, хоча й старі. Вони можуть на їхніх очах скинути з гнізда самку боривітру і розкидати кладку. А боривітри в свою чергу можуть заради помсти ловити короткохвостих сорочат, що тільки-но вилетіли з гнізда. Пташенята довго з батьками не живуть, як тільки стають на крило, залишають їх і полюють самі. 
Найчастіше, зимувати боривітри у нашій місцевості не можуть, хоча холоду вони не бояться. Причина в тому, що гризунів хоч і багато взимку, але під снігом птах їх побачити не зможе. Прилітають в кінці травня. Висиджують і вигодовують малят, знищуючи сотні тисяч шкідників.

 
Всі матеріали та публікації належать "Галицький національний природний парк"
Створення та підтримка сайту: Телекомпанія РАІ
Галицький
Національний
природний парк