Нові мешканці Бурштинського водосховища.

Бурштинське водосховище завжди приваблювало і приваблює науковців своєю різноманітною фауною, особливо великою різноманітністю гідрофільних видів. 26.01.2025, під час чергових обстежень, вперше для Бурштинського водосховища було виявлено факти життєдіяльності (повалені та погризені дерева) бобра європейського або річкового (Castor fiber L.).
У 18-19 столітті бобри були знищені майже по всій Європі. У середині минулого століття в Україні їх налічувалося лише більше двох сотень, через що вид був занесений до Червоної книги України. На початку серпня 2009 р., вперше після трьохсотлітньої перерви, начальником наукового відділу Галицького НПП Володимиром БУЧКОМ було виявлено сім’ю бобрів на островах річки Дністер поблизу с. Дубівці. Сьогодні популяції цього виду вже нічого не загрожує. Бобер уже виключений з Червоної книги України, а зростання їхньої чисельності пов’язують із розширенням ареалу та із знеціненням бобрового хутра. На сьогоднішній день цих тварин фіксують у місцях малопритаманних для їхнього проживання, приміром, у степовій частині України чи високогір’ї Карпат.
Деревина м’яких листяних порід (осика, верба, береза, тополя), що росте вздовж берегів водосховища, входить в їхній раціон харчування. За літературними джерелами, один бобер за день з’їдає приблизно 800 грамів рослинної їжі. Гілки для зведення житла та загат для бобрів на водосховищі не потрібні. У водоймі майже стабільний рівень води і житлові нори вони копають у берегах. Негативний вплив не екосистему нечисельної популяції цих тварин – мінімальний.
Матеріали підготовлені науковою співробітницею Олександрою Бучко.

Новини

Бурштинське водосховище як важливий біотоп для водно-болотних птахів

20 березня 2019 року Бурштинське водосховище, яке входить до складу Галицького НПП (користувач Бурштинська ТЕС) та річка Дністер (в межах Галицького району) ввійшли до переліку Водно-болотних угідь міжнародного значення (Рамсарські угіддя). Цінні у природоохоронному, господарському, екоосвітньому та рекреаційному відношенні водойми отримали цей природоохоронний статус з ініціативи та завдяки клопіткій роботі заступника директора з наукової роботи […]

  • Наука

Січневі гриби. Галицький НПП

Польові дослідження в Галицькому НПП показали, що на відміну від грудня, мікорізноманіття у січні виявилося біднішим, незважаючи на досить теплі періоди впродовж місяця. Окрім тубарії, шапинкових грибів не було знайдено. З більш цікавіших знахідок – виявлення саркосцифи червоної (Sarcoscypha coccinea (Jacq.) Lambotte). Раніше, цей вид на території нашого парку в січні не реєструвався. Зазвичай, він траплявся […]

  • Наука

Подих весни у січні 2025 р.

30 січня 2025 р., а на дворі – рання весна. Денні температурні показники повітря ставлять 9,5 °С тепла. Аномально тепла метеорологічна зима 2024–2025 рр. зумовила активізацію вегетаційних процесів, зокрема у лісових екосистемах Парку. Розпускаються бруньки верби козячої (Salix caprea) – рослина світлолюбна і здебільшого проростає на захищених від вітрів та протягів місцях, зацвіла ліщина звичайна […]

  • Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин
  • Наука