Об’єкти неживої природи та рельєф

Територія Галицького НПП знаходиться у межах Передкарпатської рівнини (Гірська система Карпат) та Волино-Подільської височини Східноєвропейська рівнина). Тут переважає горбистий рельєф, розчленований мережею гірських та рівнинних рік з широкими долинами, місцями заболоченими. Основними об’єктами неживої природи ГНПП виступають геологічні: мезозой-кайнозойські природні відслонення, представлені корінними відкладами верхньої крейди – мергелями  та неогену – гіпсоангідритами; геоморфологічні: поверхневі карстові утворення – лійки, мости, арки, гіпсові останці тощо, а також підземні – печери (малі за розмірами, сухі, прості за будовою) й перехідні форми – колодязі. Наявні численні поверхневі та підземні карстові форми рельєфу зустрічаються в околицях населених пунктів Тумир, Поділля, Озеряни). У місцях виходу сульфатної товщі на денну поверхню, чи неглибокого її залягання.

Головними формами рельєфу парку є річкові долини й поділені ними вододільні підняття, пасма. На лівобережжі Дністра орографічні елементи витягнуті, зазвичай, з північного-заходу на південний схід, на правобережжі – з південного заходу на північний схід. Мінімальні абсолютні висоти на території Парку простежуються вздовж русла Дністра та його допливів. Максимальні висоти спостерігаються у південно-західній – 360-365 м (урочище Глиняний ліс біля с. Височанка), та північно-східній частинах – 360-380 м (східніше сс. Дитятин та Хохонів). Відносні висоти коливаються від 20-60 до 150 м.