Випадок раннього розцвітання Сон-трави

07.03.2025р. на лучно-степових ділянках Галицького національного природного парку виявлено масове цвітіння вразливого, червонокнижного виду сну великого (Pulsatilla grandis Wender.). Ранньоквітучі рослини знайдено на південно-західних схилах Щовбів (Горобцеві сіножаті) біля с. Поділля, Куропатницькому Камені (с. Куропатники) і Касовій Горі.

Сон великий − рідкісна рослина, яка трапляється в Україні переважно в ізольованих локалітетах на Західному Поділлі та Прикарпатті, а також дуже рідко на Правобережному Лісостепу. Згідно ботанічного опису рослина цвіте у квітні – травні. Але за літературними джерелами є відомості, про раннє цвітіння 21 березня 2023 року на території Національного природного парку “Дністровський каньйон” (офіційна сторінка парку). Нами цвітіння цієї рослини виявлено ще раніше – 7 березня 2025 року! Це аномальне явище! Весна приходить до нас вже значно раніше і це впливає (вважаємо, що негативно) на популяції рослин.

Сон великий – багаторічна трав’яниста рослина з великими квітами-дзвіночками. Рослини покриті густими, м’якими, золотистими або сріблястими волосками, що сприяє високій холодостійкості, тому вони не пошкоджуються весняними заморозками. Головною ознакою сну є весняне відростання бутонів на поверхні ґрунту, а листя з’являється лише після цвітіння. Листки тричіперисторозсічені. Квітки одиничні, світло-фіолетові, лілові. Розмножується насінням. Наукова назва сон-трави – “пульсатiла”, що означає шелестiти, дзвенiти. I справдi, на вiтрi рухи ворсинок нагадують своєрiдний дзвiн. Рослини сон-трави реагують на зміну погоди. У негоду вони неначе засинають, закриваючи квіти. Також говорять, якщо покласти сон-траву на ніч під голову, то у сні можна побачити своє майбутнє. Саме за ці ознаки сон надiлили рiзними епiтетами: сон-трава, сон-зiлля, сончик, самсончик, дудурка, бобрик, дзвiночок королеви.

Значна частина популяції виду на даних територіях втрачена через розорювання степових ділянок, часте раньо-весняне випалювання сухостою і, як наслідок, заростання чагарниками та небажаними видами, наприклад таких, як молінія очеретяна (Molinia aruninaceae), яка суцільним войлоком покриває лучно-степові ділянки, через що, рослина не може успішно вегетувати. Також рослин масово зривають на букети і викопують для пересадки, тому цей вид потребує значної охорони. Занесений до Червоної книги України (2021) та Додатку І Бернської конвенції.

Для збереження та відтворення популяції даного виду на лучно-степових ділянках Галицького НПП необхідні наступні заходи:

  • контрольований випас великою рогатою худобою (при можливості);
  • пізньолітнє сінокосіння;
  • вирубування чагарників;
  • впровадження штучного насіннєвого розмноження, яке вже проводиться в деяких ботанічних садах України.

 

Інформація підготовлена науковою співробітницею Галицького НПП

Олександрою  БУЧКО. (Фото автора).

Новини

Ще один новий мешканець центру реабілітації – лебідь-шипун

В кінці січня до Сектору реабілітації та реінтродукції диких тварин Галицького НПП привезли лебедя-шипуна. Лебідь-шипун (Cygnus olor) – водоплавний птах з родини Качкових. В Україні гніздовий, перелітний,  зимуючий вид. Хворого знесиленого голодом птаха знайдено і підібрано на річці Дністер поблизу села Залуква, своєчасно передано на лікування. У птаха відкритий перелом правого крила, роздроблена променева кістка. […]

  • Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин

Початок  польового сезону 2025 року

Після холодного лютого в березні настало різке потепління, а температура повітря піднялася до +20ºС. Черговий науковий виїзд в урочище Глиняний ліс. Шапкових та сумчастих грибів було виявлено небагато (прогнозовано було знайдено саркосцифу), зате в урочищі відмічено початок цвітіння білоцвіту весняного. У зв’язку з цим, вкотре хочемо нагадати про важливість збереження первоцвітів, особливо тих, які занесені […]

  • Наука

Морозобій

Аномально теплий січень і різке зниження температури повітря у лютому спричинило негативне явища, яке має назву морозобійні тріщини. Морозобійні тріщини викликає різке зниження температури: охолоджені шари кори стискаються, деревина так швидко охолонути не встигає і кора розривається. Під час цього явища утворюються повздовжні тріщини і вони виникають не лише в корі, а й у камбії […]

  • Наука