Поверхневі води на території національного природного парку представлені переважно рікою – Дністер та її правими допливами –Лімницею, Луквою та Сівкою й лівими – Бебелкою та Гнилою Липою з допливою Нараївка. Загальна площа водної поверхні складає 4096 га, що є найбільшим показником у Івано-Франківській області. Середній річний стік річок становить до 200 мм, у період весняної повені – до 50 мм, а в період дощових паводків – 10-20 мм.

Ріки в межах району характеризуються паводковим режимом. Для них характерні систематичні і часті підняття рівня води в усі пори року: навесні – під час танення снігу; влітку і восени – у період випадання сильних дощів; взимку – внаслідок раптових відлиг, які супроводжуються дощами і таненням снігу. Висота підняття рівня води біля м. Галич коливається в межах 0,5-6 м. Річний стік цих річок розподіляється таким чином: навесні (березень-травень) – 40%, влітку (червень-серпень) – 30%, восени та взимку – 25-30%.Узимку ріки, зазвичай, вкриті кригою, яка є нестійкою. Тривалість кригоставу, що в середньому розпочинається в першій декаді грудня, складає близько 50 днів. Товщина криги в середньому 20-30 см, її скресання починається наприкінці лютого – на початку березня. Кригохід триває 5-8 днів.

Дністер є однією із найбільших водних артерій Галицького району. Ріка протікає по широкій долині, її правий берег високий і крутий, лівий – пологий. Заплава ріки широка, зайнята луками. На заплаві є заболочені стариці. Ширина русла біля Галича – 60-80 м. Русло звивисте, місцями прямолінійне (на відтинках Ганівці-Шевченкове та Галич-Дубівці). Глибина ріки коливається в межах 2-4 м; швидкість течії в середньому 0,8-1,0 м/с. Дністер має важливе природоохоронне значення у збереженні видового і кількісного багатства водоплавних птахів під час міграції та зимівлі.

 Лімниця протікає в північно-східному напрямку по вузькій (до 2км) долині. Вважається одною з найчистіших річок Європи. Береги Лімниці високі, круті, порізані ярами. Схили переважно вкриті лісом. Русло звивисте з великою кількістю стариць. Ширина русла – 20-60 м, глибина – до 2 м, швидкість течії – 0,7 м/с.

Луква і Сівка вирізняються більш спокійною течією, але паводки на них повторюються часто, особливо весною і влітку. Долина Лукви глибока й вузька з крутими берегами, які порізані ярами й покриті чагарниками та лісом. Долина Сівки, навпаки, широка з низькими берегами, пологими й широкими терасами.

Найбільшою лівою допливою Дністра в межах Галицького району є Гнила Липа, що тече в південному, а потім у південно-східному напрямках і впадає в Дністер нижче Галича. Гнила Липа має ліві допливи – Нараївка, Студений Потік. Долина ріки широка, але береги її круті і високі, порізані ярами і балками, порослі верболозами. Унаслідок малих нахилів швидкість течії становить 0,2-0,3 м/с. Максимальні паводки пов’язані з весняним сніготаненням. Середній багаторічний модуль стоку – близько 5 л/с з 1км2. Узимку ріку вкриває крига на 50-55 днів (в різні роки від 2 тижнів до 3 місяців).

На Гнилій Липі поблизу м. Бурштин 1965 року створено водосховище з площею водного дзеркала близько 1300 га і об’ємом 50 млн.м3. Пересічна глибина водосховища 4 м, максимальна – 10 м. Північний, південний та західний береги пологі, східний – крутий. Тут поширені абразійні процеси.

Пересічна мінералізація води до 300 мг/л, кількість розчиненого кисню – від 2 до 7,2 мг/л. Температура води у липні + 22 – +24ºС, у січні-лютому замерзає частково біля греблі, а в березні крига скресає. Коливання рівня води до 1 м. Водосховище слугує для охолодження турбін Бурштинської ТЕС.

Поверхневі води на території національного природного парку представлені переважно рікою – Дністер та її правими допливами –Лімницею, Луквою та Сівкою й лівими – Бебелкою та Гнилою Липою з допливою Нараївка. Загальна площа водної поверхні складає 4096 га, що є найбільшим показником у Івано-Франківській області. Середній річний стік річок становить до 200 мм, у період весняної повені – до 50 мм, а в період дощових паводків – 10-20 мм.